Старосамбірський районний суд

Львівської області

 

  

 

 Старосамбірський район розташований в південно-західній частині Львівської області. В сучасних межах район займає загальну площу 1245,17 км², в тому числі гірська частина району – 965 км² . За розмірами район займає 5-те місце в області.  З півночі на південь район простягнувся на 52 км., а з заходу на схід – на 28 км.  Його сусідами є: на півночі – Мостиський район, на сході – Самбірський та Дрогобицький райони, а на півдні − Турківський район. На заході його межі збігаються з державним кордоном України з Республікою Польща. Протяжність державного кордону у Старосамбірському районі становить 70 км.

        Старосамбірський район займає надзвичайно вигідне геополітичне становище, чому сприяє його прикордонне розташування, близькість до центральноєвропейських держав, в першу чергу Польщі, Чехії та Австрії. Цьому слугує і розміщення на території району двох пунктів пропуску через державний кордон, а саме: залізничного (Хирів – Кросцєнко) та автомобільного (Смільниця – Кросцєнко). Іншою перевагою розташування Старосамбірського району є те, що його територію можна вважати «воротами Українських Карпат». Саме з південної частини Старосамбірського району географічно розпочинаються Карпати – Верхньодністровські Бескиди.

Старосамбірський район Львівської області утворений у 1939 році. В даний час до складу району входять три міста районного підпорядкування (Старий Самбір, Добромиль, Хирів), два селища міського типу (Нижанковичі, Стара Сіль), 39 сільських рад. Кількість населених  пунктів району − 115.

Адміністративно-територіальний поділ Старосамбірського району Львівської області станом на 1 січня 2007р.

Добромильська м/р − м. Добромиль

Старосамбірська м/р − м. Старий Самбір

Хирівська м/р − м. Хирів

Нижанковицька сел/р − смт. Нижанковичі

Старосолянська сел/р − смт. Стара Сіль, с. Стара Ропа, с. Тварі

Білицька с/р − с. Біличі

Болозівська с/р − с. Болозів, с. Нижня Вовча

Борщевицька с/р − с. Борщевичі, с. Библо

Великолінинська с/р − с. Велика Лінина, с. Лаврів

Великосільська с/р − с. Великосілля, с. Потік, с. Соснівка, с. Тиха

Великосушицька с/р − с. Велика Сушиця, с. Буньковичі, с. Заріччя

Верхньолужецька с/р − с. Верхній Лужок, с. Бусовисько

Волошинівська с/р − с. Волошиного, с. Росохи

Волянська с/р − с. Воля

Головецька с/р − с. Головецько, с. Бабино, с. Гвоздець

Грозівська с/р − с. Грозьово, с. Виців

Грушатицька с/р − с. Грушатичі,

 с. Дешичі, с. Саночани, с. Чижки

Дроздовицька с/р − с. Дроздовичі, с. Вілюничі, с. Пацьковичі

Княжпільська с/р − с. Княжпіль, с. Велике, с. Кропивник, с. Мігово

Конівська с/р − с. Конів, с. Товарна

Лютовиська с/р − с. Лютовиська, с. Биличі, с. Букова, с. Ракова

Міженецька с/р − с. Міженець, с. Зоротовичі, с. Стороневичі

Мурованська с/р −  с. Муроване, с. Березів, с. Тарнавка, с. Шумина

Мшанецька с/р − с. Мшанець, с. Галівка, с. Плоске

Новоміська с/р − с. Нове Місто, с. Боневичі, с. Городисько,

 с. Грабівниця, с. Комаровичі, с. Посада - Новоміська

Ріп'янська с/р −с. Ріп'яна, с. Дністрик, с. Смеречка

Скелівська с/р − с. Скелівка, с. Глибока, с. Засадки

Слохинівська с/р − с. Слохині, с. Городовичі,с. Поляна-Хирівська,

с. Сливниця

Солянуватська с/р − с. Солянуватка, с. Губичі

Стар'явська с/р − с. Стар'ява, с. Катина, с. Лопушниця

Стращевицька с/р − с. Страшевичі, с. Кобло, с. Созань

Стрілківська с/р − с. Стрілки, с. Лопушанка – Хомина

Стрільбицька с/р − с. Стрільбичі

Сусідовицька с/р − с. Сусідовичі, с. Надиби

Терлівська с/р − с. Терло, с. Лібухова

Тернавська с/р − с. Тернава, с. Поляна – Добромильська, с. П'ятниця, с. Рожеве

Тершівська с/р − с. Тершів, с. Завадка, с. Спас, с. Сушиця

Тисовицька с/р − с. Тисовиця

Топільницька с/р − с. Топільниця, с. Недільна

Торчиновицька с/р  − с. Торчиновичі, с. Бачина, с. Морозовичі,

 с. Торгановичі

Трушевицька с/р − с. Трушевичі, с. Передільниця, с. Підмостичі

Тур'ївська с/р − с. Тур'є

Чаплівська с/р − с. Чаплі, с. Гуманець, с. Іванів, с. Павлівка,

 с. Райнова

Ясенице - Замківська с/р − с. Ясениця - Замкова, с. Велика Волосянка.

 

2.3. Територія Старосамбірського району

Територія району розташована в межах двох фізико-географічних зон: Прикарпаття і Українських Карпат. Таке географічне розташування умовно ділить район на 3 зони – рівнинну, передгірську та гірську (найбільшу за розмірами). 

Так, якщо у рівнинній зоні одним із пріоритетів розвитку у зв’язку із сприятливими умовами вважається сільське господарство, то у гірській зоні основними перспективами розвитку є туризм та рекреація.

        Територія району поділяється на 44 адміністративно-територіальні одиниці – 3 міські ради, 2 селищні, 39 сільських. У Старосамбірському районі – 3 міста районного підпорядкування (Старий Самбір, Хирів, Добромиль), 2 селища міського типу – Стара Сіль та Нижанковичі. Як уже зазначалося вище, частина району знаходиться у гірській території, а тому, 57 населеним пунктам району відповідно до Закону України „Про статус гірських населених пунктів” надано статус гірських.

      Довжина автомобільних доріг Старосамбірського району становить 522,3 км.

      Загальна довжина доріг державного значення, що проходить через район  становить 35,4 км.,  територіальних доріг  – 70,6 км.

 

Природо-заповідний фонд

Природо-заповідний фонд місцевого і державного значення у Старосамбірському районі визначено на площі 8641 га, або 6,9% від загальної площі. Він налічує 18 об’єктів, а саме:

1. Державний парк – пам’ятка садово паркового мистецтва “Міженецький” – 11 га.

2. Державні пам’ятки природи:

а)  ботанічні – декоративний бук червонолистої форми – 0,1 га, група вікових лип і ясенів – 0,07 га, вікова липа – 0,05 га, алея стародавніх лип – 0,23 га;

б) геологічні – скеля “Соколів” (Чортів камінь)− 5,5 га;

в) комплексні – скеля, на якій був розташований замок князя Лева Галицького – 1 га;

г) гідрологічні – джерела мінеральної води – 2 га.

3. Державні парки − пам’ятки садово-паркового мистецтва: парки XVIII століття в селах Муроване і Раково.

4. Регіональний ландшафтний парк Верхньодністровські Бескиди, 8536 га.

5. Державні заповідні урочища: “Скельний дуб”, “Катина” і “Міженець”.

 

 

Територія Старосамбірського району становить 1245 кв. км – це 5,7% території області. Станом на 1 січня 2007  року в районі проживало 79,3 тис. осіб, що становить 3,1% від загальної чисельності населення області.

За кількістю населення Старосамбірський район посідає 5-е місце у області після Яворівського, Пустомитівського, Жовківського та Сокальського районів.

Серед населення району 22,7 % (18 тис. осіб) становлять міські жителі та 77,3 % (61,3 тис. осіб) становлять сільські мешканці.

 

 

Старосамбірщина – мальовничий край Прикарпаття, Карпат і рівнинних просторів Сянсько-Дністровського межиріччя. Старосамбірщина – край пам’яток природи та нашої історії, край туристичних маршрутів. Це той окраєць прикарпатської землі, який загартовує своїми неповторними архітектурно-історичними пам’ятками та краєвидами, самобутніми легендами, запальними коломийками та витворами народних умільців.

Незважаючи на високий лікувально-оздоровчий, пізнавально-естетичний та туристичний потенціал, а також вигідне географічне положення району, інфраструктура туристичної індустрії на Старосамбірщині розвинена недостатньо, потребує значних інвестицій та капіталовкладень. З наявної матеріально-технічної бази туристичної сфери в районі налічується 5 підприємств готельного господарства (готель комунальної форми власності та мотель “Радич” в м.Добромиль, мотель “Фуршет” в м.Хирів, мотель “Чардаш” в м.Старий Самбір, туристичний кемпінг “Бойківський двір” в с.Ясениця-Замкова), агрооселя в с.Росохи та 25 осіб, які виявили бажання займатися агротуризмом. Нічліжна база готелів налічує 116 ліжко-місць, агроосель – 93 ліжко-місць. Підприємства готельного господарства мають тенденцію щодо збільшення кількості.

З метою розвитку дитячого та молодіжного туризму, пропаганди та популяризації різних видів туризму серед шкільної молоді, визначення рівня знань про історико-культурну спадщину рідного краю, щорічно, під час літніх канікул, в урочищі “Левурда” біля с.Стрільбичі, на базі наметового табору, проводяться туристично-краєзнавчі змагання серед школярів району.

Відновлення діяльності та реконструкція комплексів Лаврівського та Добромильського монастирів чину Святого Василія Великого сприяло активізації релігійного туризму в регіоні.

Історико-архітектурна спадщина району – надзвичайно сильна сторона у рамках розвитку туризму і створення туристичного продукту.

Найдавніші архітектурні пам’ятки Старосамбірщини:

-      Комплекс монастиря в с. Лаврів, основоположник Лавр Тройденович – литовський православний князь (1270 р.);

-      Онуфріївська церква ХV ст. у с. Лаврів;

-      П’ятницька церква та дзвінниця (дерев’яні) 1440 р. у смт. Стара Сіль;

-      Костел (церква) з оборонною вежею ХV-ХVІ ст. у с. Скелівка;

-      Василіянський монастир с. Лаврів, у якому є фрески, одні з найдавніших в Україні − ХV-ХVІ ст. Після прийняття Київською Руссю християнства опіку над монастирем бере сам князь Володимир Великий;

-      Замок Гербуртів ХVІ ст. м. Добромиль;

-      Комплекс монастиря Кармелітів (руїни) ХVІ ст. у с. Сусідовичі;

-      Ратуша в стилі польського ренесансу 2-а пол. ХVІ ст. м. Добромиль, пізніше перебудована в стилі бароко, під ратушею знаходиться пам’ятник Адаму Міцкевичу;

-      Троїцька церква ХVІ ст. у смт. Нижанковичі;

-      Католицький костел Преображення 2-а пол. ХVІ ст. м. Добромиль;

-      Костел ХVІ-ХVІІ ст. у с. Нове Місто;

-      Церква Різдва Пресвятої Богородиці (мури і дзвінниця) у с. Росохи;

-      Воскресенська церква та дзвінниця ХVІІ ст. у смт. Стара Сіль;

-      Церква Різдва Пресвятої Богородиці та дзвінниця (дерев’яні) 1773 р. у с. Бусовисько;

-      Миколаївська церква та дзвінниця (дерев’яні) 1736 р. у

с. Передільниця;

-      Богоявленська церква 1779 р. с. Раково;

-      Комплекс Василіанського монастиря у м. Добромиль поч. ХVІІ ст., в одній з каплиць фрески ХVІІІ ст.;

-      Дзвінниця Михайлівської церкви ХVІІІ ст. у с. Ясениця-Замкова;

-      Двінниця 1731 р. м. Добромиль;

-      Дзвінниця ХVІІІ ст. у с. Топільниця;

-      Ратуша ХІХ ст. у смт. Нижанковичі.

З утворенням 04.12.1939 року Дрогобицької області почав свою роботу Дрогобицький облвиконком, в складі якого почав функціонувати і Управлінню народного комісаріату юстиції УРСР по Дрогобицькій області.

В 1940 році, на території теперішнього Старосамбірського району, були утворені народні суди Старосамбірського, Добромильського, Нижанковицького, Стрілківського та Хирівського районів, які підпорядковувались Управлінню народного комісаріату юстиції УРСР по Дрогобицькій області. Їх діяльність зупинилась з початком Великої Вітчизняної війни в червні 1941  року та відновили свою діяльність в серпні-вересні 1944 року після звільнення Дрогобицької області від німецько-фашистських загарбників.

За період з 1945 року по 1959 рік штат цих народних судів був такий:

народний суд Старосамбірського району – 6чол.; в т.ч.: суддів – 2;

народний суд Добромильського району – 6чол.; в т.ч.: суддів – 2;

народний суд Нижанковицького району – 6чол.; в т.ч.: суддів – 2;

народний суд Хирівського району – 6чол.; в т.ч.: суддів – 2;

народний суд Стрілківського району – 6чол., в т.ч.: суддів – 2.

З 1945 року по 1959 рік суддями народного суду Старосамбірського району були: Тарасюк Іван Мисієвич, Лобанов Петро Степанович, Петренко, Мазур Антон Михайлович, Кривельський Іван Филипович.

В період з 1944 року по 1962 рік суддями народного суду Добромильського району були Оленяк Володимир Петрович, Меркотан, Бабенко Віктор Степанович, Павловська Олександра Михайлівна.

В період з 1944 року по 1959 рік суддями народного суду Нижанковицького району були: Конотоп Варвара Федорівна, Драч, Середяк.

В період з 1944 року по 1957 рік суддями народного суду Хирівського району були: Книговський, Ткаченко, Грицун Іван Григорович, Крижанівський Роман Йосипович, Штогрин, Михайлов Анатолій Михайлович.

В період з 1944 року по 1959 рік суддями народного суду Стрілківського району були: Самофалова Єфросинія Федорівна, Наливайко, Кулькова, Конєв, Бережницький Степан Григорович.

Рішенням виконкому Дрогобицької обласної ради депутатів трудящих №124/4 від 07.02.1949 року затверджені народними суддями відповідних районів, які були обрані на виборах:

- Павловська Олександра Михайлівна - суддею народного суду Добромильського району;

- Михайлов Анатолій Михайлович - суддею народного суду Хирівського району;

- Грицун Іван Григорович - суддею народного суду Хирівського району;

- Лобанов Петро Степанович - суддею народного суду Старосамбірського району;

- Конотоп Варвара Федорівна - суддею народного суду Нижанковицького району;

- Самофалова Єфросинія Федорівна - суддею народного суду Стрілківського району.

На виборах народних суддів та народних засідателів, які відбулися 16.12.1951 року, були обрані такі судді:

- Оленяк Володимир Петрович - суддею народного суду Добромильського району;

- Крижанівський Роман Йосипович - суддею народного суду Хирівського району;

- Мазур Антон Михайлович - суддею народного суду Старосамбірського району;

- Бережницький Степан Григорович - суддею народного суду Стрілківського району.

На виборах народних суддів та народних засідателів, які відбулися в кінці 1954 року, було обрано народним суддею Старосамбірського району Кривельського Івана Филиповича.

 

 

Указом Президії Верховної Ради УРСР від 07.06.1957 року обєднано Хирівський і Добромильський райони в один Добромильський район.

Указом Президії Верховної Ради УРСР від 21.01.1959 року ліквідовано Стрілківський район, а його територію приєднано до Старосамбірського району.

Указом Президії Верховної Ради УРСР від 21.05.1959 року було ліквідовано Дрогобицьку область, а її територію приєднано до Львівської області.

Після ліквідації Дрогобицької області районні суди стали підчинятися Львівському обласному суду.

Указом Президії Верховної Ради УРСР від 23.09.1959  року ліквідовано Нижанковицький район, а його територію приєднано частину до Старосамбірського району та до Мостиського району.

Указом Президії Верховної Ради УРСР від 30.12.1962 року ліквідовано Добромильський район, а його територію приєднано до Старосамбірського району.

 

 

Головами Старосамбірського районного суду Львівської області за період з 1960 року по 2011 рік були: Шевчук, Чуб Григорій Андрійович, Марчук Іван Степанович, Скиба Юрій Дмитрович, Бущак Євгеній Осипович.

 

 

Історія суду памятає усіх суддів, які працювали у суді та внесли свій вклад у здійснення правосуддя, а саме: Тарасюк І.М., Лобанов П.С., Мазур А.М., Петренко, Кривельський І.Ф., Чуб Г.А., Сидяк В.В., Назарчук Р.А., Марчук І.С., Скиба Ю.Д., Домніцький В.В., Кіх Л.І.

 

З серпня 1986 року по жовтень 2011 року колектив Старосамбірського районного суду Львівської області очолював Бущак Євгеній Осипович (28.10.1946 р.н., у 1982 році закінчив юридичний факультет Львівського державного університету ім.І.Франка, Постановою Верховної Ради України від 20.06.2000 року «Про обрання суддів» обраний суддею Старосамбірського районного суду Львівської області безстроково. Рішенням Ради суддів України від 28.09.2007 року  «Про призначення голів та заступників голів місцевих загальних судів» призначено головою Старосамбірського районного суду Львівської області).

Штат Старосамбірського районного суду Львівської області складається з 22 чоловік, в т.ч., в штат суду входять чотири судді:

- Лойзик Марія Василівна (04.12.1956 р.н., у 1981 році закінчила Харківський юридичний інститут. Рішенням Львівської обласної ради у 1990 році обрана суддею Старосамбірського районного суду Львівської області. Постановою Верховної Ради України від 20.06.2000 року «Про обрання суддів» обрана суддею Старосамбірського районного суду Львівської області безстроково. Рішенням Ради суддів України від 04.03.2009 року «Про призначення голів та заступників голів місцевих загальних судів» призначена заступником голови Старосамбірського районного суду Львівської області);

- Бонецький Любомир Йосифович (05.08.1964 р.н., у 1992 році закінчив юридичний факультет Львівського державного університету ім.І.Франка, Рішенням Львівської обласної ради у грудні 1993 році обраний суддею Старосамбірського районного суду Львівської області. Постановою Верховної Ради України від 04.03.2004 року «Про обрання суддів» обраний суддею Старосамбірського районного суду Львівської області безстроково);

 

- Ніточко Людмила Йосифівна (27.04.1960 р.н., у 1995 році закінчила юридичний факультет Львівського державного університету ім.І.Франка. Указом Президента України від 21 квітня 2003 року призначена на посаду судді Старосамбірського районного суду Львівської області. Постановою Верховної Ради України від 30.10.2008 року «Про обрання суддів» обрана суддею Старосамбірського районного суду Львівської області безстроково).